При дворi малинового короля, акт третiй

Гадаю, вже не перше поколiння музичних критикiв намагається розгадати, що власне трапиться в головi Роберта Фрiппа. Альбом тридцятирiчної давнини “Giles, Giles And Fripp” доводить, що майбутнiй керiвник “марсианського” гiтарного звуку був колись цiлком здоровою людиною. “Це чарiвна платiвка, яка нiколи не стане популярною” (Джон Пiл) та “скрипки в ваннiй кiмнатi” (Кейт Мун). Платiвка, здається, з’явилась лише задля того, щоб довести нащадкам — 1/3 Giles, Giles And Fripp — простий земний хлопець, як ми з вами.

Як це було давно й, як-то кажуть, неправда.

Тема нашої сьогоднiшньої бесiди, дiти, це так звана “третя iнкарнацiя” KING CRIMSON. Те, що зветься КС зараз, — це досить знайома ще за вiсемдесятими роками компанiя. Пiсля тривалих тусувань музикантiв перiоду “першої iнкарнацiї”, Фрiпп, Белью Брюфорд та Левiн — однодумцi. В свою чергу, “третя iнкарнацiя” KING CRIMSON — це нескiнченна сага пiд назвою “Thrak-Vroom-B’BOOM” та їх похiднi на зразок “THRak aTTack”. Це також можна назвати грою зi слухачем. Мабуть, пан Фрiпп дуже й дуже серйозний в своїх прагненнях чоловiк.

Iз Фрiппом жартували другий басист Трей Ганн та перкусiонiст Пет Мастелотто.

Паралельно тривала робота над сольними проектами. Для Фрiппа це процес, який не зупинявся протягом багатьох рокiв. Спадщина KING CRIMSON та сольнi платiвки Фрiппа доповнюють один одного.

Узурпатор та iдеологiчний тиран колег по КС (як запевняє легенда), безперечно, залишив частки власної сутi на звукових дорiжках альбомiв — то там, то тут. В цих посланнях неозброєним вухом можна вiдчути вiдтiнки Сiнфiлда, Веттона або Лейка, iнших митцiв, що пройшли через гурт та створювали разом iз своїм музичним гуру деяку iстоту — Фрiпоїд, що є багаторукою та багатомiзковою рушiйною силою KING CRIMSON. Але до появи Белью, Левiна та Брюфорда єднiсть була iлюзорною.

З iншого боку — Фрiпп, який бiльше ховається в сольних роботах, анiж демонструє власну суть. Загадковий Фрiпп. Чим бiльше слухаєш гру цього чоловiка, тим сильнiше здається, що ще трохи — i ти зрозумiєш, що до чого. Все ближче i ближче до розумiння цього нас ставить “November Suite”. В критицi це зветься так: “Soundscape” (так би мовити, звуковий ландшафт). “November Suite” та “THRak aTTack” — це два боки однiєї медалi. Розгадка сутi лежить не в ЯКОСТI (вона бездоганна), а в КIЛЬКОСТI платiвок Фрiппа. Роберт Фрiпп — манiяк гри. Це кайф, а ще — здивування: коли вiн встигає жити?

Iнша соло-платiвка — цьогорiчний альбом Левiна та Брюфорда “Upper Extremities”. Як не дивно, це друга сольна робота п’ятдесятидворiчного Левiна. В запису приймали участь Крiс Боттi (труба) та Девiд Торн (гiтара). Платiвка примушує пригадати “сольник” Торна одинадцятирiчної давнини “Cloud About Mercury” та “Discipline” KING CRIMSON.

“Dinosaur” та “Sex, Sleep, Eat, Drink, Dream” — мiнi-альбоми. Все знайоме та цiкаве водночас (презентовано новi версiї пiсень). Далi — суто фрiпiвська п’єса “Silent Night” та речi, що ми знаємо та любимо багато рокiв — “живцем”.

Iнтригує вибiр старих пiсень, що було переграно KING CRIMSON. “Elephant Talk” — вельми драйвове та свiже прочитування; “Red”, бiльш похмурий за оригiнал, по-справжньому Vroom’оподiбний; “Heartbeat” з платiвки “Beat” — один в один та славетний “21-th Century Schizoid Man”, який на себе примiряв свого часу Джон Веттон. Кумедну iнтерпретацiю цiєї речi пропонували VOIVOD на останньому альбомi. Iз PINK FLOYD закiнчено?

“THRak aTTack” — похмуре, в’язке та естетське з найбiльш вiддалених та потаємних глибин KING CRIMSON. “Я впевнений, що в композицiйному планi це блискуча рiч, я слухаю це як класичнi п’єси” (Тонi Левiн). Годинна збiрка iмпровiзацiй на споконвiчнi теми “Thrak”, яку було зафiксовано пiд час концертiв та зiбрано на окремому, мабуть, найбiльш завiтному CD, що є дзеркалом KING CRIMSON. “ThRaK aTTack” — це шiстка людей, що дихають в одному ритмi, платiвка певного настрою.

Не слiд забувати, — “Epitaph”, довгоочiкуване останнє створiння KING CRIMSON, що було записано ще за часiв “21-th Century Schizoid Man”. Це вiха в “коробочному” епосi КС, якi, мабуть, вирiшили — прийшов час для власної антологiї. Цей “зальник” мiстить в собi декiлька композицiй, що не входили до “In The Court Of The Crimson King”, як, до речi, й до iнших альбомiв. Платiвка провокує головне питання: невже це сором’язливий презент в очiкуваннi чергового припинення дiяльностi? Видання “THRaK aTTack” iз найбiльш експериментальними епiзодами епопеї THRaK etc, звичайно, в тому разi, якщо iз КС все буде ОК, примушує очiкувати не бiльш не менш як на джазову платiвку. Вiд людини iз фрiпертроном можна чекати на що завгодно.

P.S. А насправдi, все, що нам треба вiд Фрiппа — це декiлька гарних пiсень.

© Неофициальный сайт ЛНМА им. Лысенко
email администратора сайта andsale@hotmail.com