“Весна-2000″ — море молодi i драйву.

Тiльки слiпi або неписьменнi не помiтили досить-таки нав’язливої реклами “ВЕСНИ-2000″ — спiльного концерту груп В.В. та МУМIЙ ТРОЛЛЬ у київському Палацi Спорту. Як i в попереднiй пафоснiй “солянцi” “Просто рок”, одеське “Просто радiо” та iншi спрацювали бездоганно: повний аншлаг, 10 тисяч школярсько-студентського пiплу скаженiли пiд градом децибелiв, стрибали, горланили i танцювали, хоча це й нагадувало танцi у переповненому трамваї.

Типовий фан МУМIЙ ТРОЛЛЯ — це субтильна дiвчинка з мiнiатюрним рюкзаком за плечиками i вологим поглядом. Фан В.В. — чоловiчої статi невизначеного вiку, який купив квитки i прийшов на концерт iз субтильною дiвчинкою (дивись вище — О.Є.). Щодо “Весни-2000″ — то це фактично два сольних концерти, зведених в один, з тривалою перервою на пиво, коку i туалет, черга в який починалася вiд пивних прилавкiв.

Грати пiсля В.В. — справа невдячна. Бо Скрипка i друзi — то життєдайна енергiя та чистий адреналiн, накачка якими вiдбувається дуже швидко, аж поки людинi не стане так добре, що iншi подразнювачi вже не дiють. Тому МУМIЙ ТРОЛЛЬ на початку виступу значно “просiв”, зал мляво коливався в очiкуваннi народного хiта “Утєкай”. Потiм Iлля Лагутенко виправив становище. Пiшли хiти з альбому “Морская”, трiшки нового з “Iкри”, фани знову розiйшлися, але ТРОЛЛЬ рiзко припинив неподобство. Коротке “спасибi” Iллюшi i жодної пiснi “на бiс”. МУМIЙ ТРОЛЛЬ увесь час нагадував бритпопiвського монстра — групу PULP з Джервiсом Кокером на чолi. Може це i не дивно, адже Iлля живе i працює у мiстi-герої Лондонi i, напевно, вiдвiдував концерти PULP. Як би там не було, але рiзкий злiт на росiйський олiмп гiтарної рок-н-рольної команди — факт обнадiйливий. Свiжа кров у мiхах старперського року? Давно пора. I хоча мене дратує Iллюшина надмiрна манiрнiсть (прерогатива попси), в цiлому ж ТРОЛЛЬ — це мiцний, добре зiграний рок. На прес-конференцiї Олег Скрипка сказав, що дуже добре, коли росiйськi групи приїздять до нас, а українськi їдуть в Росiю. I я тодi подумав — добре, коли йдеться про живу музику, живi, а не фанернi шоу. I — ясна рiч — про живi емоцiї 10 тисяч щасливої молодi. Може й дiйсно закiнчиться ця неможлива попсово-фанерна зима i почнеться жива i драйвова весна? Вдала спроба прориву у київському Палацi Спорту залишає шанс для iнших — поки що невiдомих, але надзвичайно талановитих людей iз гiтарами у руках, якi сидять в репетицiйних пiдвалах i, граючи, збивають в кров свої пальцi.

© Неофициальный сайт ЛНМА им. Лысенко
email администратора сайта andsale@hotmail.com