Brit Awards

9-го лютого цього року в Лондонi вiдбулася чергова церемонiя вручення премiй Брiт — найвпливовiших та найпрестижнiших поп-вiдзнак Британiї та всього Старого Свiту. Iнтрига, як завжди, почала закручуватися задовго до церемонiї, з оголошенням номiнантiв на отримання нагород. В головних номiнацiях “Найкращий британський альбом” та “Найкраща британська група” основними суперниками стали RADIOHEAD, THE VERVE та OASIS. Всi вони мали цiлком реальнi пiдстави, щоб претендувати на звання “самої-самої” в 1997 роцi. Альбом RADIOHEAD “O.K.Computer” визнали альбомом року такi впливовi музичнi часописи, як Q та Spin, а з вуст деяких радикальних журналiстiв лунали характеристики на кшталт “кращий рок-альбом десятирiччя”, а то й “… ХХ столiття”. Нещодавно вiдродженi THE VERVE лише з двома “мiськими гiмнами” “Bittersweet Symphony” та “Drugs Don’t Work” так щiльно окупували теле- та радiоефiри, що за два тижнi до Брiта зiбрали урожай з чотирьох нагород Брат (премiя вiдомого тижневика NME).

Ну а про OASIS i казати зайве. “Be Here Now” продавався швидше за “Сержанта Пепера”. Шанси також номiнованих в цих категорiях “танцювальних” PRODIGY, м’яко кажучи, були не дуже високими. Для того, щоб PRODIGY стали кращою групою Британiї, вони повиннi почати писати “справжнi” пiснi, якi можна спiвати довго i пiд гiтару. Також зацiкавленiсть викликало суперництво молодих екс-тейкзетiвцiв Роббi Вiльямса та Гаррi Барлоу з старим “бардом мертвих блондинок” Елтоном Джоном в категорiях “Кращий спiвак” та “Кращий сингл”. Категорiя “Краща спiвачка” лякала кiлькiстю мало-, або й зовсiм незнайомих iмен. Присутнiсть в кiлькох номiнацiях молодої дiвчачої групи ALL SAINTS при майже повнiй вiдсутностi там SPICE GIRLS довершувала атмосферу тривожно-радiсного очiкування, в якому перебувала Британiя, а з нею i мiльйони прихильникiв поп-музики по всьому свiту. Чекали свята, скандалу, несподiванок, трiумфiв, дебошiв i ще бозна чого, що й робить Brit Awards власне Brit Awards’ом. I отримали, що хотiли…

Кожна з церемонiй Брiт має своїх неформальних героїв. В останнi роки це були SPICE GIRLS, якi iнодi губили деталi своїх туалетiв та дiлилися своїми полiтичними поглядами. Увiйшов до iсторiї Брiта легендарний стрибок довгов’язого бритпопера Джарвiса Кокера на сцену до М.Джексона. Не обiйшлося без дрiбного “фулюганства” i цього разу. Спiвак з анархiстської комуни пiд назвою CHUMBAWAMBA Данберт Нобакон пiд час виступу FLEETWOOD MAC скочив на стiл i вилив вiдро крижаної води на одного з полiтикiв, мiнiстра кабiнету Тонi Блера. Так вiн захищав права лiверпульських докерiв. Но пасаран, Данберт! Колись на тому ж Брiтi PET SHOP BOYS виступали в шахтарських робах в знак пiдтримки безробiтних шахтарiв. Невiдомо, як ставляться самi англiйськi роботяги до подiбних витiвок, але де ще можна пiдкрастися з повними вiдрами до члена уряду, як не на Брiтi.

Всi iншi сюрпризи вiдбувалися лише на сценi. THE VERVE отримали три Брiта, серед яких два головних: “Найкраща група” та “Найкращий альбом” (”Urban Hymns”) + “Найкращий продюсер”. Якi тут можуть бути коментарi? Група просто спiймала свою хвилю. Рiчард Ешкрофт не робить таємницi iз своїх амбiцiй пiдкорити свiт. в такому контекстi дуже символiчно виглядає вiдео THE VERVE “Bittersweet Symphony”, де худий та нервовий Рiчард чеше серединою вулицi до невiдомої цiлi, змiтаючи все на своєму шляху. Найбiльша британська гордiсть — OASIS — цього разу лишилися без нагород, але злорадне гиготiння їхнiх недругiв здається дещо поспiшним. По-перше, манчестерська п’ятiрка зiбрала чимало призiв минулого року, а Брiти не надто люблять вручати в однi руки поспiль. По-друге, перемога THE VERVE в деякiй мiрi є й перемогою OASIS. Справа в тому, що музику, яку грають THE VERVE, зараз все частiше називають не брит-попом, а “ноельроком”. Зрозумiло, що перша складова цього термiну має безпосереднє вiдношення до старшого Галахера. OASIS вже не треба перемагати, перемагає “ноельрок”. Це, як писав класик: “обгони-ка моего меньшого брата…” До речi, OASIS та THE VERVE — гарнi приятелi, вони багато грали та гастролювали разом на початку кар’єри, i пiсня Галахера “Cast No Shadow” написана саме про Ешкрофта. А RADIOHEAD так i залишилися улюбленою групою альтернативних видань.

Серед iнших сенсацiй — перемога вiдверто невiдомого нам Фiнлi Квея в категорiї “Кращий британський спiвак”. Грiє, що обiйшли увагою Е.Джона, але прикро за Роббi Вiльямса, його сингл “Angels” має шалений успiх у нас на радiо. В подiбнiй жiночiй категорiї перемогла спiвачка Шола Ама, вона, здається, темненька i спiває щось схоже на R-n-B, але не так нудно, як американки. Як свiдчить практика останнiх рокiв, з жiнками-спiвачками зараз в Англiї скрутно. Адже при появi дiвчини з бiльш-менш пристойним вокалом бiля неї вiдразу починають крутитися кiлька пiдозрiло професiйних мужикiв, якi й “беруть її в групу”. Прикладiв — валом: REPUBLICA, OLIVE, а Ширлi Менсон (GARBAGE) так навiть у Штати вивезли. А зараз взагалi пiшла мода збирати їх (дiвчат) по чотири, п’ять штук до купи. Кому ж тодi спiвати соло? От дiвчата з ALL SAINTS й спiвають вчотирьох, мабуть, недарма, якщо чи не в перший рiк свого iснування заробили два Брiта — “Кращий сингл” та “Краще вiдео”, щоправда, все за одну композицiю “Never Ever”. Складається враження, що якiсь дуже впливовi сили в англiйському шоу-бiзнесi нiби пiдштовхують ALL SAINTS в спину на “святе мiсце” “вульгарних” SPICE GIRLS, яке тi поки що й не думають звiльняти. Нiби-то й спiвають ALL SAINTS краще, й красивiшi вони за SPICE, i пластичнiшi… Однак iснує й iнша точка зору (яку я особисто подiляю) — ALL SAINTS нiколи не досягнуть рiвня популярностi SPICE GIRLS саме тому, що вони мають кращi голоси, красивiшi та пластичнiшi. I одна й друга групи, до речi, виступали на церемонiї, а SPICE GIRLS отримали якийсь незрозумiлий “Special Awards”. Що б не вигадували критики, SPICE-командi гарантовано ще, по меншiй мiрi, кiлька безхмарних рокiв на вершинi Рок-Олiмпу. Врештi решт, їхнi суперницi, поки що, лише чотири безiменнi ляльки, їх зовсiм не знають в Америцi, не кажучи про третiй свiт (про нас). Про серйозну конкурентоспроможнiсть ALL SAINTS можна буде говорити лише тодi, коли їх наклейки з’являться в пошарпаних салонах наших обласних автобусiв.

В категорiї “Краще британське танцювальне дiйство” (так я це переклав) свою законну перемогу святкували PRODIGY, на бiльше вони поки що розраховувати не можуть. Шкода лише, що ця категорiя стає все бiльш тiсною для багатьох достойних “танцювальних” колективiв Англiї. От CHEMICAL BROTHERS та JAMIRAQUEAI знову пролетiли. Пiдводить дурна звичка випускати щороку по альбому. Виробили б якийсь графiк, чи що. Кращими новачками стали STEREOPHONICS — альтернативна гiтарна група, що має в активi дуже непоганий хiт “Not Up To Me”.

З мiжнародними нагородами все було бiльш-менш прогнозовано. Так, кращою мiжнародною групою вже вкотре стали U 2 (перемогли DAFT PUNK!), кращим спiваком — Джон Бон Жовi (перемiг Кулiо!), кращою спiвачкою, втретє поспiль, Бйорк (просто дуж-ж-же люблять в Англiї), а кращими новачками — група THE EELS. Крiм цього, кращим саунд-треком було визнано звукову дорiжку до фiльму “The Full Monty” (”Повний бовдур”). Ледве не забув! Сер Елтон Джон отримав за свої благочеснi дiла нагороду iменi Фредi Мерк’юрi з рук самого Тонi Блера (с’mon, ви знаєте, хто це такий).

P.S. Коли готувався цей матерiал, з Америки надiйшли невтiшнi повiдомлення про вручення премiй Гремi за 97-й рiк. Основними переможцями виявились старий та молодий Дiлани (з WALLFLOWERS) та все той же Елтон, який Джон, зi своєю довгограючою “свiчкою”. Яка нудота…

© Неофициальный сайт ЛНМА им. Лысенко
email администратора сайта andsale@hotmail.com