Вiдродження “Аїди”

Шедеври творити важко. Для цього потрiбнi неабиякi кошти. Шедеври творити легко. Для цього потрiбне натхнення. Саме Натхнення є iменем останньої прем’єри — опери Дж.Вердi “Аїда” в Нацiональнiй оперi України. Вiд першого до останнього руху диригентської палички спектакль iде на єдиному подиху, в ньому вiдчувається величезна внутрiшня цiлiснiсть, напруга i — водночас — легкiсть виконання.

Iсторiя народження цiєї опери — то iсторiя народження Захоплення, Натхнення, Пристрастi, спричинених старим, як сама Вiчнiсть, сюжетом — торжеством Кохання, що все перемагає. Отже:

Будiвництво Суецького канала стало однiєю з найпомiтнiших подiй 2-ї половини XIX столiття. Завершення такого грандiозного проекту мало бути ознаменовано не менш грандiозним вiдкриттям оперного театру в Каїрi, для чого єгипетський хедiв Iзмаїл-паша вирiшив замовити оперу вiдомому європейському маестро Джузеппе Вердi. Спочатку, втомлений роботою над “Дон Карлосом” i переживши смерть батька, композитор вiдхиляє пропозицiю. Однак, коли через два роки французький лiбретист i директор паризької Комiше-опери Камiл дю Локль познайомив його з прозовим нарисом сценарiю “Аїди”, заснованому на розвiдцi вiдомого французького єгиптолога, директора Каїрського археологiчного музею О.Марiєтта, Вердi, захоплений драматичною напруженiстю сюжета та виразнiстю характерiв, несподiвано навiть для самого себе дає згоду. Навiть бiльше: вiн ладен iз власних коштiв оплатити написання лiбретто та вiдправити когось до Єгипту для диригування оперою. В одному зi своїх листiв вiн пише: “:Я захоплений!.. Коли б два роки тому хтось сказав менi: ти писатимеш оперу для Каїра, я б назвав його божевiльним, тепер, вочевидь, цей божевiльний я сам:”

Марiєтт допомiг творцям нової опери уникнути надмiрного захоплення орiєнталiстичною екзотикою, створив ескiзи декорацiй, костюмiв, допомагав Вердi проникнутися вiдчуттям тiєї епохи. Перша прем’єра опери вiдбулася 24 грудня 1871 р. у Каїрi. Успiх був грандiозним. Ще через пiвтора мiсяцi творця “Аїди” захоплено вiтали в Ла Скала. За словами самого Вердi, виконання було блискучим, постановка також. Та всi сподiвання композитора перевершила неаполiтанська прем’єра 1873 р. Шаленство публiки було безперервним. Маестро викликали 37 чи 38 разiв.

Постановка “Аїди” в Києвi має глибокi традицiї. Її здiйснювали навiть у важкi голоднi сезони 1923 (влiтку), 1926-1927, 1931-1932, 1940-1941рр. Три постановки “Аїди” вiдбулися вже пiсля вiйни. Цей спектакль став творчою майстернею для цiлої плеяди талановитих виконавцiв. А для багатьох “Аїда” була своєрiдним “золотим ключиком”, що вiдчинив дверi до свiту визнання.

У лютому 1998 р. в Києвi вiдбулося лише два прем’єрнi спектаклi (березень трупа проводила у гастролях) за участю двох складiв артистiв — уславлених корифеїв та молодi. З ласки директора i художнього керiвника Нацiональної Опери А. Мокренка менi поталанило вiдвiдати обидва. Перше виконання, що вiдбулося 15.02, — за участю найвiдомiших спiвакiв — я назвала б “Амнерiс”. Його можна характеризувати насиченим звучанням, впевненiстю, професiоналiзмом. Другому (18.02) — за участю молодих, ще не титулованих виконавцiв — була притаманна свiжiсть, поривчастiсть i трепетнiсть. На жаль, обмежена площа шпальти не дозволяє дати повний огляд спектаклю, тому зупинюся лише на найяскравiших моментах.

Найперше, що вражає, — це чудова сценографiя. Навiть якби виконання було посереднiм, варто було б вiдвiдати спектакль лише заради неї. Вишуканi декорацiї, створенi львiвськими художниками Т. та М. Ринзаками. Гарнi костюми. I, як завжди, чудовi оркестр пiд керiвництвом, мабуть, бiльш вiдомого за кордоном, нiж в рiднiй Українi, головного диригента В.Кожухаря та хор (в чiм велика заслуга Л.Венедиктова). На вiдмiну вiд попередньої постановки, балет викликає захоплення своєю елегантнiстю i вишуканiстю. Здається, А.Шекера зумiв оживити стародавнi єгипетськi фрески, надихнувши їх новим, сучасним життям.

Аїда. Чарiвна, юна. Нiкому бiльше не подарував Вердi таких трепетних pianissimo. Створена С.Добронравовою вокальна партiя — це уособлення жiночностi i жертовностi. Її героїню переповнюють покора i нiжнiсть. Аїда ж у виконаннi О. Клейн — це екзотичне створiння, “дивна квiтка Нiльської долини”. Олена в своєму образi — не приниженої рабинi, а полоненої царiвни, — поєднала витонченiсть iз величчю кохання. I другий прем’єрний спектакль iз повним правом може називатися саме “Аїда”.

О. Востряков (Радамес) не прагне вразити слухачiв силою голосу. Пластичне звуковедення, тонка фiлiровка, хвилюючi рiano створюють враження стриманої пристрастi. Знаменитий романс вiн спiває насичено за тембром i, разом з тим, вiльно, легко долаючи “пiдступнiсть” складної партiї. Iнший образ — по-юному поривчастий i гострокутий — створив А. Романенко. I складностi вихiдної арiї (мабуть, без пам’ятi був закоханий в свою героїню маестро, якщо вiн, великий знавець голосу i психологiї спiвакiв, створив на початку 1-го акту таку незручну арiю для тенора), Андрiй, як i личить воїну, долає мужньо.

Неперевершеною Амнерiс з’являється перед слухачами Людмила Юрченко. Її голос ллється легко i невимушено, а весь сценiчний образ вражає гармонiйнiстю i драматичнiстю. Вона сповнена величi, жiночностi, вишукана, як коштовна єгипетська статуетка, i пристрастна водночас. Це — царiвна, яка звикла володарювати, i — героїня першої прем’єри.

Може здатися, що в межах такого хрестоматiйного спектаклю важко створити щось нове, так само, як, маючи багату iсторiю, важко уникнути самоповторiв. Але завжди залишається нагода пiдкорити слухачiв не шокуючою новизною, а довершенiстю виконання, фiлiгранною технiкою, свiжiстю звучання голосiв артистiв. I оновлена “Аїда” дiйсно стала тiєю перлиною, котра увiнчала ранiше створений театром триптих вердiївських опер.

Сьогоднi важливо не те, що саме здiйснив театр — чи реалiзував давно виплекану мрiю режисера-постановника Д. Гнатюка, чи вдовольнив замовлення Страстбурзького фестиваля, який пiсля прем’єри “Набукко” замовив Нацiональнiй оперi цю постановку. Не просто здiйснив обов’язковий акт ввiчливостi столичного театру, не лише здолав економiчнi труднощi, вишукуючи по крихтi необхiднi кошти, а створив чудовий, гармонiйний, насичений енергiєю спектакль, який варто послухати.

© Неофициальный сайт ЛНМА им. Лысенко
email администратора сайта andsale@hotmail.com