esthetic education: концертне втілення перевертня

вони самі про себе кажуть, що їхня головна відмінність - змога і бажання робити все так, як хочуть вони, а прагнення “esthetic education” вирізняються змістовністю й цілісністю, усвідомленням тієї надмети, до якої крок за кроком вони й рухаються. тож, перед столичним вступом у зеленому театрі гурт безапеляційно заявив - це не просто концерт, і навіть статус “концертна презентація другого студійного альбому” не вичерпує всієї значущості події - говорити про все заплановане на містичне 13 травня варто не інакше як про перехід “esthetic education” на новий рівень.
шанована естетиками концептуальність підходу до будь-якої дії знайшла своє відображення й у концертній презентації “вервольфа” - в якості головного відповідального за цю нелегку справу виступив маестро від українського кліпмейкерства, надія і опора молодих, потенційних віктор прідувалов - саме йому належить стенографічне рішення концерту.
дійство умовно поділилося на дві частини. перша, власне презентаційна, була сформована з композицій, що увійшли до вервольфа. темне, пульсуюче звучання матеріалу, помножене на масштабність майданчика та концептуальну візуалізацію вилилося у розкішно-драматичну костюмовану виставу, де знайшлося своє місце будь-яким буянням фантазії від використання мегафону і аж до театру тіней. переконливо-якісний навіть попри відкритість зеленого театру усім вітрам, рівень звуку та підкреслено-продумане використання світла дозволили цілком і повністю сконцентруватися на меседжі “esthetic education”, на музиці та пристрасності її виконання. живий варіант вервольфа посилив асоціації зі звучанням британських трагіків “muse”, навіяні ще прослуховуванням диска.
другу частину концерту охрестити можна - найкраще зі створеного до переродження у “вервольф”. і хоча публіка більш ніж приязно сприймала перше відділення, розійшлася на повну вона вже під час виконання знайомих масам за теле- та радіоротаціями “beautiful”, “machine”, “leave us alone”. тут теж не минулося без несподіваного - на окрему згадку заслуговує остання пісня основної програми - “time”, під час виконання якої компанію фронтмену гурту луї у вокальній справі склала оперна співачка тетяна кульчицька - це могло б стати беззаперечним потужно-пронизуючим фіналом. проте, крапкою ця колаборація не стала - концертна вдячність публіки, кількість якої перевершила усі сподівання та сягнула півторатисячної позначки, традиційно трансформувалася у виходи на біс.
вже після остаточного прощання “esthetic education”, і хвилини тиші для роздумів, став очевидний той факт, що від естетиків періоду дебютника “face reading” та цією ж командою нинішніх часів “werewolf” дійсно прірва, справа не стільки у зміні звукових пріоритетів, скільки в емоційній складовій, у своєрідному душевному дорослішанні, яке разом з набутим досвідом відбивається і в текстах, і в звуках і у сценічному втіленні. тепер на команду чекає перезавантаження - певна пауза, момент накопичення нових емоцій і тем для душевно-пісенних виливань. перехід “естетично вихованих” на новий рівень відбувся, далі буде.

© Неофициальный сайт ЛНМА им. Лысенко
email администратора сайта andsale@hotmail.com